| главна¤ | –¤д комахоњдн≥ | –¤д рукокрил≥ | –¤д гризуни | –¤д китопод≥бн≥ | –¤д хиж≥ | –¤д парнопал≥ | ѕошук |
ѕол≥вка сн≥гова карпатська —л≥пак б≥лозубий —л≥пак буковинський —л≥пак п≥щаний, з≥нське щен¤ —он¤ садова ™муранчик | –¤д гризуни - др≥бн≥ та середн≥ за розм≥рами тварини, р≥зноман≥тн≥ за будовою та формою т≥ла. ’арактеризуютьс¤ здатн≥стю швидко розмножуватис¤. ÷е найпоширен≥ша група ссавц≥в нин≥. –≥зц≥ гризун≥в ростуть прот¤гом усього житт¤, а самозаточуютьс¤ п≥д час гриз≥нн¤ через те, що внутр≥шн¤ частина њх вкрита менш ст≥йкою речовиною (так званий дентин). —еред ц≥Їњ групи тварин багато шк≥дливих дл¤ народного господарства. ¬они досить легко пристосовуютьс¤ до зм≥ни середовища. ¬ цьому р¤д≥ найб≥льше представник≥в. ѕ≥драховано, що 2/5 вс≥х вид≥в ссавц≥в у всесв≥тн≥й фаун≥, а в фаун≥ —–—– половина належать до гризун≥в, хоча систематики сперечаютьс¤ щодо њх сп≥вв≥дношенн¤. ÷≥ тварини дуже чисельн≥ й майже скр≥зь поширен≥ по суш≥. « цього р¤ду в фаун≥ республ≥ки Ї б≥лка, байбак, бобер, сон≥, тушканчики, сл≥паки, хом'¤ки, миш≥, пол≥вки та ≥н. ” представник≥в р¤ду гризун≥в однакова будова зуб≥в: мають т≥льки р≥зц≥ та кутн≥ зуби. ќск≥льки у них ≥нших зуб≥в немаЇ, за р≥зц¤ми пустий пром≥жок, так звана д≥астема. ѕ≥д час њди губи захищають рот в≥д потрапл¤нн¤ небажаних в≥дход≥в (особливо у сл≥пак≥в). ” ц≥лому вс≥ ц≥ тварини вегетар≥анц≥. ’арактеризуютьс¤ великою плодюч≥стю. —еред гризун≥в можна вид≥лити мишей та пол≥вок, ¤к≥ завдають великоњ шкоди народному господарству. „асто не в≥др≥зн¤ють мишей в≥д пол≥вок. ќднак р≥зниц¤ м≥ж ними досить пом≥тна. ѕол≥вки, на в≥дм≥ну в≥д мишей, мають валькувате т≥ло, що п≥дкреслюЇтьс¤ тупою лицевою частиною, а не загостреною, ¤к у миш≥. ’в≥ст майже вс≥х пол≥вок вкритий волосс¤м, короткий (довжина його менше половини т≥ла). ¬уха округл≥, майже не виступають за меж≥ хутра, вкрит≥ маленьким волосс¤м. Ћапки коротк≥. ѕол≥вки поњдають зелен≥ та п≥дземн≥ частини рослин, майже не утворюючи запас≥в, миш≥ - зерновий корм. ¬с≥ вони ведуть прихований спос≥б житт¤, добре б≥гають, стрибають. „исельн≥сть цих тварин надзвичайно висока. „. ≈лтон п≥драхував, що на 1 км2 л≥су проживаЇ за нормою 60-65 тис. гризун≥в, в основному миш≥ та пол≥вки. ћоже здатис¤, що вс≥ др≥бн≥ гризуни однаков≥. јле це не так. ћиша малесенька пор¤д з бурозубкою крих≥ткою - найменша ≥з ссавц≥в сучасноњ фауни. ÷е маленьке рудувате, досить симпатичне зв≥р¤тко, здатне, наче птах, влаштовувати своњ гн≥зда на рослинах. Ѕуд≥вельний матер≥ал вона готуЇ сама, ретельно розщ≥плюючи траву на тоненьк≥ смуги, пот≥м будуЇ гн≥здо величиною з ¤блуко. ћаса тварин наст≥льки мала, що найтонша г≥лочка чи стебло злакових рослин витримуЇ њњ. ƒовгий хв≥ст допомагаЇ триматис¤ (ним вона може обкручувати г≥лки), а при стрибанн≥ служить балансиром. ’утро густ≥ше, н≥ж у ≥нших гризун≥в, дуже тонке волосс¤. ћишею малесенькою назвав њњ б≥льш ¤к 200 рок≥в тому в≥домий вчений ѕ. ѕалас п≥д час подорож≥ по —иб≥ру. оли мова йде про гризун≥в, насамперед ми згадуЇмо домову мишу. ƒо реч≥, це зовс≥м не означаЇ, що вона живе т≥льки в будинках. ’оча основн≥ м≥сц¤ перебуванн¤ њњ д≥йсно людськ≥ споруди, але ≥снують ≥ дик≥ природн≥ попул¤ц≥њ * ц≥Їњ тварини. « настанн¤м холод≥в частина њх перем≥щуЇтьс¤ ближче до житла людини, ¤ка здавна страждала в≥д њхньоњ шкоди. ћиш≥ в ц≥лому рослиноњдн≥ тварини, але вони њд¤ть все. ѕлодюч≥сть мишей надзвичайно висока. ѕри спри¤тливих умовах вони можуть розмножуватис¤ практично щом≥с¤ц¤, народжуючи по 6-8 ≥ нав≥ть б≥льше мишен¤т, ¤к≥ через м≥с¤ць сам≥ вже здатн≥ бути батьками. Ќезважаючи на це ≥ нав≥ть пер≥одичн≥ спалахи розмноженн¤, чисельн≥сть утримуЇтьс¤ на певному р≥вн≥, оск≥льки вони нав≥ть з такими потенц≥альними задатками не можуть опанувати весь св≥т. ¬становлено, що тварини регулюють своЇ розмноженн¤ за допомогою внутр≥шн≥х авторегул¤торних махан≥зм≥в. ќдним з них Ї вид≥ленн¤ спец≥ального гормону надниркових залоз, ¤кий знижуЇ в≥дтворн≥ функц≥њ. –егулюЇтьс¤ також к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤ статей у потомств≥: п≥д час зб≥льшенн¤ числа особин понад норму (що може загрожувати ≥снуванню попул¤ц≥њ в певних умовах) народжуЇтьс¤ б≥льше самц≥в, н≥ж самок, ≥ навпаки, коли чисельн≥сть надто зменшуЇтьс¤, самки народжуютьс¤ част≥ше. р≥м мишей, шкоду людин≥ завдають ≥ пацюки. «а св≥дченн¤м палеозоолог≥в, вони виникли на «емл≥ значно ран≥ше, н≥ж людина. ¬≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д мишей значними розм≥рами, ф≥зичною силою, витривал≥стю та агресивн≥стю. ѕлодюч≥сть до 18 мал¤т в одному приплод≥. ¬се це робить пацюка дуже небезпечним шк≥дником. ѕрактично немаЇ м≥сць, де б ц≥ гризуни не жили. «убам њх п≥двладн≥ не т≥льки вс≥ продукти, але й свинцев≥ обкладини електрокабел≥в та зал≥зобетонн≥ споруди. ¬они Ї перенощиками збудник≥в небезпечних хвороб людини ≥ тварин. Ќезважаючи на де¤к≥ риси, що св≥дчать про њх не досить досконалу будову (наприклад, органи зору та слуху), пацюки здатн≥ надзвичайно швидко пристосовуватис¤ до зм≥ни умов навколишнього середовища. р≥м того, на¤вн≥сть ≥Їрарх≥чноњ структури, тобто п≥длегл≥сть одних тварин ≥ншим, пов'¤зують з виникненн¤м стресовоњ реакц≥њ у њњ представник≥в. –≥вень такоњ реакц≥њ, ви¤вленоњ ≤, ќ. Ўиловим, залежить в≥д особливостей нервовоњ системи. ¬се це спри¤Ї виживанню найб≥льш пристосованих особин. ќкрем≥ елементи повед≥нки зб≥гаютьс¤ з м≥нлив≥стю р≥зноман≥тних фактор≥в навколишнього середовища. ѕол≥вки також добре пристосован≥ до р≥зних умов житт¤: п≥дземного, навколоводного, г≥рського тощо. ÷¤ група тварин реагуЇ на зм≥ну кормових та температурних фактор≥в. Ќа думку ≤. я. ѕол¤кова, така здатн≥сть зумовлена особливост¤ми розмноженн¤, повед≥нки, добовою активн≥стю. Ќе можна не згадати про ≥нтенсивне травленн¤, що характеризуЇтьс¤ надто швидким проходженн¤м њж≥ по травному тракту (за 0,5-1,5 години). Ќезважаючи на це, пол≥вкам властиве засвоЇнн¤ великоњ к≥лькост≥ орган≥чних сполук. ќск≥льки ц≥ тварини живл¤тьс¤ здеб≥льшого зеленими рослинами, вони не п'ють води. Ћ≥сов≥ пол≥вки живуть у л≥с≥, здатн≥ лазити по деревах (невисоко) ≥ влаштовувати на них своњ гн≥зда (на висот≥ до 12 м). Ќа ”крањн≥ цю групу представл¤Ї руда л≥сова пол≥вка. ¬она поширена по вс≥й територ≥њ, займаЇ переважно л≥сов≥ б≥отопи в≥д ѕол≥сс¤ до арпат. Ќори влаштовуЇ п≥д кор≥нн¤м дерев, у старих пеньках та ≥н. „исельн≥сть њњ б≥льш пост≥йна, н≥ж с≥рих пол≥вок. ÷е пол≥вки суход≥льн≥. ™ й вод¤н≥ пол≥вки, ¤к≥ живуть б≥л¤ води. ѕрикладом акл≥матизован≥ тварини Ї ондатра, ¤ка ѕоходить з бол≥т ѕ≥вн≥чноњ јмерики. ѕоширенн¤ ондатри по ™вроп≥ почалос¤ ≥з завезенн¤ к≥лькох особин на околицю ѕраги („ехословаччина) ≥ дос¤гло таких розм≥р≥в, що њй було об'¤влено в≥йну в багатьох крањнах. ¬ —–—– завезена в 1928 р. Ќин≥ ондатра пос≥ла пров≥дне м≥сце серед мислив-сько-промисловйх зв≥р≥в, незважаючи на њњ не дуже ц≥нне хутро. «авд¤ки зниженню загот≥вель ≥нших хутрових зв≥р≥в ≥ досить декоративним властивост¤м хутра вона користуЇтьс¤ великим попитом у населенн¤. ” де¤ких м≥сцевост¤х ондатра нав≥ть завдаЇ шкоди. ¬она Ї конкурентом де¤ких вид≥в тварин, наприклад, часом конкуруЇ з хохулею. –азом з тим вживаЇ навколоводну рослинн≥сть, не даЇ заростати водоймам, ≥нколи знищуЇ жук≥в, що поњдають мальк≥в риб. ќстанн≥м часом зустр≥чаЇтьс¤ поблизу людських осель. —воњ нори влаштовуЇ в крутих берегах водойм, але ¤кщо вони низьк≥, здатна будувати хатинки з стебел вод¤ноњ рослинност≥. «а добу поњдаЇ до 400 г рослинноњ маси. Ќа п≥вдн≥ ”крањни може давати три приплоди, в середньому по 6 мал¤т в кожному. Ѕ≥льш≥сть молодих стають статевозр≥лими на другому роц≥ житт¤. Ќазва "пол≥вки" не зовс≥м в≥дпов≥даЇ способу житт¤ тварин, оск≥льки далеко не вс≥ представники ц≥Їњ групи живуть у пол≥. Ќайб≥льш типовими Ї пол≥вки з групи пол≥вок с≥рих. ÷е здеб≥льшого типов≥ шк≥дники с≥льськогосподарських культур. „исельн≥сть њх у р≥зн≥ роки неоднакова. ¬она може зростати пор≥вн¤но з звичайним р≥внем у 100-200 раз≥в або зменшуватись у 1000 раз≥в. ћасове розмноженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ через 1-2 роки. ѕопул¤ц≥¤ маЇ де¤к≥ особливост≥, до ¤ких в≥днос¤ть певну чисельн≥сть, статеве сп≥вв≥дношенн¤, розпод≥л по площ≥, в≥ковий склад. ” раз≥ порушенн¤ хоча б одн≥Їњ ≥з складових частин ц≥Їњ системи зм≥нюЇтьс¤ ≥ динам≥ка чисельност≥. √оловними факторами, що визначають в≥кову структуру, Ї тривал≥сть житт¤ та ранн¤ статева зр≥л≥сть. “варини в природ≥ живуть 4-6 м≥с¤ц≥в. ¬становлено, що пол≥вки мають к≥лька генерац≥й (тобто чергових приплод≥в, починаючи з весн¤ного народженн¤), причому в житт≥ тварини вони нер≥внозначн≥. “ак, особини весн¤них генерац≥й характеризуютьс¤ б≥льшими темпами росту та розвитку. ѕрот¤гом року попул¤ц≥¤ пол≥вок практично оновлюЇтьс¤. ÷≥ тварини здатн≥ потенц≥ально розмножуватис¤ в геометричн≥й прогрес≥њ, але в житт≥ далеко не так. Ќаприклад, ћ. ѕ. Ќаумовим встановлено, що восени та в посуху статева зр≥л≥сть гризун≥в спов≥льнюЇтьс¤ ≥ серед дорослих з'¤вл¤ютьс¤ нестатевозр≥л≥ особини. ÷¤ законом≥рн≥сть п≥дтверджена й ≥ншими досл≥дниками. “обто р≥зн≥ в≥ков≥ групи в≥д≥грають неоднакову роль в п≥дтриманн≥ чисельност≥ попул¤ц≥њ на певному р≥вн≥. «наючи вс≥ особливост≥ складноњ структури та значенн¤ попул¤ц≥йного устрою, можна знайти методи п≥дтриманн¤ на належному р≥вн≥ чисельност≥ тварин. “≥льки за допомогою ірунтових наукових основ можна рекомендувати заходи боротьби з шк≥дниками або зб≥льшенн¤ чисельност≥ корисних груп тварин. | ||||||
| главна¤ | –¤д комахоњдн≥ | –¤д рукокрил≥ | –¤д гризуни | –¤д китопод≥бн≥ | –¤д хиж≥ | –¤д парнопал≥ | ѕошук |