Рідкісні ссавці України (каталог)

главная	Ряд комахоїдні	Ряд рукокрилі	Ряд гризуни	Ряд китоподібні	Ряд хижі	Ряд парнопалі	Пошук
Афаліна чорноморська	Афаліна чорноморська (афалина черноморская) Морська тварина довжиною приблизно 220-260 см, масою 150 кг. Лобно-носова подушка круто піднімається над відокремленим від неї дзьобом, який утворюють подовжені щелепи. Висота спинного плавця дорівнює приблизно 10-11 % довжини тіла. Хвостовий плавець близько '/4 довжини тварини. В кожному ряді щелеп міститься від 18 до 26 зубів. Афаліна живе скрізь, за винятком вод Арктики та Антарктики. Даний підвид є ендеміком Чорного моря, утримується поблизу прибережних районів. Пристосований до живлення переважно рибою. За добу здатен з'їсти її до ЗО кг. Розмножується в Чорному морі у весняно-літні місяці один раз в два роки, починаючи з 6-річного віку. Вагітність триває близько року. Через втрату задніх кінцівок поперек хребта і таз стали рухливіші, що сприяє народженню великих та розвинених потомків. Маля афаліни народжується у воді, довжина його до 110 см при масі 11 -12 кг. Мати годує його молоком 3,5 міс (до 1,5 року в неволі). Жирність молока китоподібних до 54 %. Молоко малята п'ють часто, кожні 15-ЗО хвилин, але невеликими порціями. З перших днів появи маля пасивно плаває поряд з матір'ю. З віком дельфін втрачає цю звичку. Починаючи з 1966 р. промисел на дельфінів усіх видів заборонено в СРСР, Болгарії, Румунії. До того періоду афаліна була об'єктом здобичі, причому добували понад кілька сот особин за рік, оскільки вважалося, що вона завдає значної шкоди рибництву. Незважаючи на заборону промислу, чисельність тварин скорочується. Це пов'язано з погіршенням кормової бази. Афаліни - еврифаги, тобто здатні змінювати склад свого раціону. Косяки афалін під час авіаспосте-режень налічували по 10; 20; 50 особин, при цьому одні й ті ж стада зустрічали по 15-20 разів. На великих глибинах їх виявляли частіше, ніж на мілководді. Тварини здатні пірнати на глибину до 200 м. Будова легенів афаліни забезпечує короткий дихальний акт і дозволяє за одне дихання на 80-90 % оновлювати повітря, тоді як людина може оновити повітря під час вдиху тільки на 15%. Дельфіни здатні йти на контакт з людиною. Мають розвинені нервову систему, мозок: добре піддаються дресируванню. Спостереження в дельфінаріях показали, що афаліна спить, розпластавшись під водою на глибині 0,5 м, спустивши донизу хвіст і півсекунди заплющуючи очі чи закриваючи лише одне око, тимчасом як другим дивиться. Кожну хвилину слабкий ляпас хвоста примушує сплячого дельфіна підніматися до поверхні та набирати повітря. У тварин відсутній нюх, але слух дуже розвинений. Мають вдатність до ехолокації. Через складну слухову систему тварини можуть видавати й приймати звукові сигнали, імпульси. Нині відомі комунікативні сигнали дельфінів. Вони різні й залежать від типу поведінки. Звукові хвилі дельфіни посилають спрямовано. Жирова подушка, що розташована на щелепних та міжщелепних кістках, і ввігнута передня поверхня черепа діють наче звукова лінза та рефлектор. Вони концентрують сигнали, що йдуть від повітряних міхурів, і у вигляді звукового пучка спрямовують до об'єкта, що уловлює ці сигнали. до начала
главная	Ряд комахоїдні	Ряд рукокрилі	Ряд гризуни	Ряд китоподібні	Ряд хижі	Ряд парнопалі	Пошук